https://youtu.be/Xbw6qW9LWCA
опрацювати матеріал підручника
2. Опрацюйте таблицю. Визначити, що характерно для "нової драми".
Традиційна драма
|
«Нова драма»
| |
- рушійна сила драми
- зовнішній конфлікт
- конфлікт між героями
- окремий конфлікт окремого героя
- конфлікт вирішується в процесі п’єси
|
Конфлікт
|
- конфлікт як фон для сценічної дії
- внутрішній характер конфлікту
- конфлікт героїв із життям
- конфлікт не розв’язується
|
- герой – характер
- чіткий розподіл героїв на позитивних та негативних, головних та другорядних
- увага до дії героїв
|
Герої
|
- герой – носій ідеї
- немає чіткого розподілу героїв на позитивних та негативних, головних та другорядних
- увага зосереджена на внутрішньому житті персонажів
|
- дія розвивається бурхливо
- захоплююча зовнішня інтрига
|
Характер дії
|
- фон – буденний, події – повсякденні
- «головні» події часто відсутні взагалі чи про них лише згадується
|
традиційна композиція: експозиція зав’язка, розвиток дії, кульмінація
|
Композиція
|
відхід від традиційної схеми
|
чіткий розподіл за жанрами
|
Жанрові
Особливості
|
- оновлення чи змішування жанрових ознак
- драми ідей, п’єси-дискусії
|
важливі емоційність та психологізм мови героїв
|
Мова героїв
|
- значна роль підтексту
- мова набуває глибокого символічного змісту
|
- на сцені малопомітна
- виражена в стислих ремарках
|
Роль автора
|
- підсилюється роль ремарки та збільшується її обсяг
- автор часто учасник дії
|
часто грає важливу роль
|
Деталь
|
- символічність деталі
- психологізм деталі
|
у фіналі – розв’язка конфлікту
|
Фінал
|
часто відкритий фінал
|
прагнення до реалістичності
|
Гра акторів
|
максимально природна чи, навпаки, символістично відсторонена
|
показ героя в певних обставинах вимагав показу певного хронотопу
|
Час і місце
|
хронотоп часто умовний
|
3) Виписати представників "нової драми", характерні особливості їхніх творів.
Генрік Ібсен (1828 - 1906) – засновник «нової драми»
Відомі п’єси : «Ляльковий дім», «Пер Гюнт», «Спілка молоді», «Гедда Габлер». Твори, в яких зображались не дивовижні події, а повсякденні проблеми звичайної людини.
Характерні особливості:
- образи і ситуації – здебільшого реальне життя;
- драма ідей;
- всебічний характер символіки;
- боротьба за внутрішній духовний світ;
- розплата героя за минуле;
- зав’язка винесена поза межі дії драми;
- відкритий фінал;
- віра у неповторність кожного Я
Драми-дискусії Бернарда Шоу (1856 -1950)
Відомі п’єси: «Пігмаліон», «Професія місіс Уорен», «Учень диявола».
Характерні особливості:
- інтелектуальний характер драми;
- конфлікт навколо зіткнення різних ідеалів;
- природним є буденне;значна роль дискусій;
- мета – збудити свідомість глядача(читача);
- глядачі як учасники театрального дійства;
- парадокс;
- поєднання жанрових ознак драми і роману;
- відкритий фінал.
«Статичний театр» («Театр мовчання») Моріса Метерлінка (1862 – 1949) Лауреат Нобелівської премії
Відомі п’єси : «Синій птах», «Сліпі». Засновник символістської драми.
Характерні особливості:
- оголений конфлікт; основний конфлікт між Людиною і Смертю, Долею;
- герой – людина в очікуванні невідомого, іграшка долі
- на першому плані – внутрішній світ людини;
- містицизм, поєднання двох рядів –« відомого» і «невідомого», «видимого» і «невидимого»
- Створення особливого жанру – казки-символістської драми.
- використання символів, часто пов’язаних із фольклорною образністю.
Театр Антона Павловича Чехова ( 1860 – 1904)
Відомі п’єси : «Чайка», «Три сестри», «Вишневий сад», «Дядя Ваня».
Характерні особливості:
- подолання театральності;
- нешаблонні сюжети із самого життя
- головне – людське життя, події - лише тло;
- внутрішня динаміка, психологічна напруга;
- художня деталь;
- психологізм;
- внутрішній конфлікт.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.